Фітор таблетки №12 Фіторія

Добавка ФІТОР є універсальним природним біологічним комплексом. Має біостимулюючу дію на весь організм: нормалізує обмін речовин, систему кровообігу, активізує обмінні процеси. Також має бактерицидну, антимікробну, знеболювальну та жарознижувальну дію. Є гепатопротектором, має протирадіаційну активність, а також стимулює вироблення інтерферону в організмі. Сприяє виведенню солей та важких металів, токсинів, радіонуклідів.

Дубильні речовини, флавоноїди, кварцетон та ін., Галова, фульвова і елагова кислоти, флобафен, пентозани, пектини, моноцукри, олії, білкові речовини, крохмаль, вуглеводи, 32 макро- і мікроелементи, вітаміни – В1, В2, В6, РР, С.

Спосіб застосування
При нормальній кислотоутворюючій функції шлунка – по 1 таблетці 3 рази на день до, під час або після прийому їжі, в якості харчової добавки до раціону харчування, під контролем самопочуття з боку шлунково-кишкового тракту. При зниженій кислотоутворюючій функції шлунка – за 20-30 хвилин до вживання їжі, у вигляді «фіторового чаю». На одну склянку окропу розчинити 1-2 таблетки фітор, в отриманий чай можна додавати цукор, мед або лимон за смаком. При підвищеній кислотоутворюючій функції шлунка приймати тільки після їжі і обов’язково у вигляді «фіторового чаю». На одну склянку окропу розчинити 1 таблетку фітору. В отриманий чай, можна додати цукор або мед за смаком. При першінні та болях в горлі, ангінах, ГРЗ, стоматитах, ларингітах та інших захворюваннях горла допускається розсмоктування таблеток. Рекомендована доза – 4-6 таблеток на день. При гострому зубному болі допускається прикладання таблетки до ясен біля хворого зуба і утримання там до повного розчинення. При ураженнях опорно-рухово апарату – у вигляді примочок, аплікацій або ванн – готувати 20% -й розчин Фітору (20 таблеток на 50 мл кип’яченої води).

«Фітор» ® рекомендується використовувати в якості додаткового засобу в комплексній, медикаментозній терапії наступних захворювань: – дихальної системи (ГРЗ, вірусна інфекція, гострі і хронічні бронхіти, трахеїти, пневмонії); – серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, гіпертонія, атеросклероз, варикозне розширення вен нижніх кінцівок); – шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, гастрити, гастродуоденіти, ентероколіти, гепатити); – сечостатевої системи (хронічні та гострі пієлонефрити, сечокам’яна хвороба, цистит, простатит); – захворюваннях жіночої статевої системи (вагініти, кольпіти, ерозії шийки матки, аднексити, ендоцервіцити, ендометрити); – опорно-рухового апарату (розтягнення, удари, гематоми, переломи, остеопороз); – неврологічні наслідки перенесеного інсульту, вегетосудинна дистонія, енцефалопатія.